5 вересня далекого, 1943 року, розпочалися запеклі бої за Краматорськ. Цього дня місцеві мешканці чекали довгих 22 місяці. То були страшні місяці голоду, жорстоких знущань, принижень та випробовувань.
Бої за Краматорськ були короткими, але кровопролитними. За час окупації ворог перетворив місто на добре укріплений район, оточивши його мінними полями, протитанковими ровами та встановивши важку артилерію. В багатьох місцях були розташовані доти та дзоти.
6 вересня стало вирішальним днем в операції із визволення міста. Від самого ранку й до пізднього вечора, мужньо та рішуче, наші частини просувалися вулицями Краматорська, долаючи супротив ворога.
І хоча бої на околицях міста продовжувались ще наступного дня (найзапекліші - за взяття висоти 141 - Крейдяної гори, яку відвоювали в окупантів 7 вересня о 10:00), саме 6 вересня ми святкуємо як день визволення Краматорська від нацистських загарбників та вважаємо його другим Днем народження рідного міста.
Нажаль, в запеклих боях тоді загинули 750 бійців. В останній путь їх проводжали усім містом.
Відтоді минуло 77 років, але пам̓ять про славний подвиг наших дідів та прадідів жива.
Минає час, біль втрати потроху згасає, але пам̓ять про той величезний подвиг наших дідів та прадідів буде жити у віках. Нажаль, з кожним роком учасників бойових дій стає все менше.
Ми ніколи не забудемо цього й довіку будемо дякувати за свободу. Бажаємо всім, насамперед, здоров̓я, миру та злагоди. Нехай усі негаразди оминають вас і кожен день буде сповнений лише добром.
Немає коментарів:
Дописати коментар