Крути! Крути! Мужність і посвята,вірність, що міцніша понад смерть

 

Надворі холодна, сувора зима,

І вчора сказали у школі:
«Під брами столиці їх сунеться тьма —
Душителів нашої волі...»

Удома дбайливо книжки поскладав:
«Вернусь — буде час для науки...»
І вперше в житті по-військовому взяв
Військову рушницю у руки.

Перші кіборги

29 січня 1918 року в Крутах перебувало до 520 українських воякiв, юнакiв і студентiв при 16 кулеметах та з однією гарматою на залiзничнiй платформi. У росіян була десятикратна перевага в живій силі, мали бронепотяг та артилерію.

Військами УНР під Крутами командував Аверкій Гончаренко. Завдяки вигідній позиції і героїзму бійців українцям вдалося завдати росіянам значних втрат і стримати наступ до темряви. Потім під тиском ворога більшість підрозділів організовано відступили до ешелонів на станції неподалік і вирушили в бік Києва, руйнуючи за собою залізничні колії. Але одна студентська чота – 27 юнаків, – заблукавши у темряві, повернулася до станції Крути, яка на той час уже була зайнята більшовиками. Вони потрапили в полон. Полонених катували, а потім стратили. Згодом частину героїв поховали на Аскольдовій могилі у Києві.

На сьогоднi вiдомi прiзвища 20 з них. Це студенти Народного унiверситету Олександр Шерстюк, Ісидор Пурик, Борозенко-Конончук, Головащук, Чижов, Сiрик, Омельченко (сотник); студенти Київського унiверситету святого Володимира Олександр Попович, Володимир Шульгин, Микола Лизогуб, Божко-Божинський, Дмитренко, Андрiїв; гiмназисти 2-ї Кирило-Мефодiївської гiмназiї Андрiй Соколовський, Євген Тернавський, Володимир Гнаткевич, Григiр Пiпський, Іван Сорокевич, Павло Кольченко (прапорщик), Микола Ганкевич.

Загалом у бою під Крутами загинуло з української сторони, за різними оцінками, 70–100 осіб.

Втрати бiльшовицьких вiйськ сягали 300 воякiв.

ІНТЕРАКТИВНИЙ ПЛАКАТ 

Як леви боролись... Завзяття в серцях...
Чому ж їм набоїв забракло?!
«В багнети!» — і поле крутянське в снігах
Ворожою кров'ю набрякло.

Чорнів-червонів потолочений сніг,
День Славу писав Україні:
Боролись, аж поки останнім поліг
Юнак у вовняній хустині...

РАДІОЖУРНАЛ  ""Квіти у полі, там де Крути!"

Участь учнів 9-10 класів у  реквіємі, який підготували предстаники Центру культури та дозвілля імені Леоніда Бикова

Голокост. Цього не можна забувати…

 Це Голокост – всього одне лиш слово, 

Та його сенс – пекучий болі жар, 

Вбивали всіх!.. старого і малого, 

І мало хто життя порятував. 

ГОЛОКОСТ (з англ. holocaust – винищення, всеспалення) – термін, яким світ. історіографія називає геноцид євреїв, здійснюваний нацистами в роки  війни. Г. був втіленням гітлерівської

(див. А.Гітлер) політики "остаточного розв'язання єврейського питання". Єврейс. громади було знищено фактично в усіх країнах Європи, окупованих гітлерівцями, крім Данії та Італії. Євреїв або ж одразу масово розстрілювали, або спочатку "концентрували" в гетто, а потім відправляли до таборів смерті Освенцім, Майданек, Хелмно, Белжец, Собібор, Треблінка. За статистикою, нацисти закатували 6 млн євреїв (1,5 млн з них були діти). Було знищено майже все єврейс. нас. Польщі (3 млн осіб), а також Румунії, Угорщини, Греції, Югославії, Чехословаччини, значну ч. євреїв Франції, Нідерландів, Бельгії, СРСР. За період гітлерівської окупації в Україні загинуло 1 млн 600 тис. євреїв (див., зокрема, Бабин Яр). Нацистські злочини проти людства стали широко відомі світові вже на Нюрнберзькому процесі 1945–1946, де було визнано й особливу жахливість Г. У рад. історіографії тема Г. ніколи не була об'єктом досліджень.

 «Бабини Яри» Донеччини – місця масового знищення євреїв.

 Бахмут (Артемівськ)

У 1942 році  у місті було знищено до 3 тис. осіб єврейської національності. Знищення проводилося різними способами, зокрема, використовуючи газові камери. Частина жертв була живцем замурована у камері № 46 алебастрових штольнь.

Костянтинівка

Взимку 1941-1942 року мешканців м. Костянтинівка, серед яких більшість була євреями, розстрілювали у Сергіївської балці. Наймасовіша страта відбулася наприкінці грудня 1941 року, коли було знищено 2 440 осіб. Всього у Сергіївській балці було знищено понад 5 тис. осіб.

Краматорськ

Розстріли єврейського населення проводилися у кам'яному кар'єрі біля с. Іванівка,  у глиняному кар'єрі біля Червоної Скелі, в яру біля селища Ясногірка. Всього за період окупації було знищено 6700 осіб.

Маріуполь.

Восени 1941 року нацистські окупанти розстріляли біля 16 тис. осіб у протитанкових ровах на околиці селища Агробаза під Маріуполем.

Чи їх вина, що родом із євреїв? 

Чи їх вина, що не такі, як всі? 

Невже ж і смерть заслужує трофеїв? 

І щастя можна віднайти в сльозі? 

 Постане між думками знову прірва, 

Над Яром смерть махне своїм крилом, 

Якщо убивства - це є ваша віра, 

Тоді скажіть: «Що ви назвете Злом?»

День Соборності – це нагадування про те, що сила нашої держави – в єдності українських земель

 

ЖИВИ, УКРАЇНО!

Живи, Україно, живи для краси,
Для сили, для правди, для волі!
Шуми, Україно, як рідні ліси,
Як вітер в широкому полі.

Олександр Олесь

День Соборності – це нагадування про те, що сила нашої держави – в єдності українських земель

Для свідомого українця, для українця-патріота найсвятіше слово – «Україна», тому сьогодні учні шкіл вшановують дві визначні дати – проголошення незалежності України IV Універсалом Центральної Ради та проголошення Соборності України.

На вівтар української державності багато поколінь поклали своє життя. І нинішнє покоління українців – приклад сили духу, сили патріотизму, сили незламності, які успадкували від предків. Відзначення Дня Соборності – наш обов’язок берегти світлу пам'ять про незлічені жертви, покладені українським народом на вівтар незалежності, соборності держави.

Цей рік не виключення, карантинні обмеження не завадили відзначити це свято.

Учнівське самоврядування випустило   відеожурнал до Дня Соборності й Свободи. На сторінці PADLET зібрано багато інформації з теми «Соборна Україна: від ідеї до життя». 

ДОШКА З ВИХОВНОЇ РОБОТИ

Тематичний куточок у бібліотеці «22 січня – День Соборності України», був покликаний поглибити знання молоді про історію виникнення свята Соборності України та свободи, виховувати патріотичні почуття, повагу до державних свят та викликати інтерес до вивчення історії України.

У класах пройшли тематичні заходионлайн: «Ми – українці» в перших класах, «День Соборності України» з переглядом мультимедійних. Класні керівники підійшли до цього креативно і творчо.

Учні 1-4 класів долучилися до конкурсу   МАЛЮНКІВ "МОЯ УКРАЇНА - ТИ В СВІТІ ЄДИНА!", результати якого залежали тільки від активності наших друзів на сторінці FACEBOOK, а учні 5-10 класів створювали листівки, використовуючи новітні технології. Переможницею конкурсу малюнків стала учениця 2-А класу Походня Ольга. Представники 9-Б та 11 класів, як завжди, отримали окреме творче задання. Вони створили інтерактивний плакат та відеоролик з привітянням до ДНЯ СОБОРНОСТІ!

ІНТЕРАКТИВНИЙ ПЛАКАТ

Заходи, проведені на цьому тижні, подарували розуміння того, що лише в єдності дій та соборності душ можемо досягти величної мети – побудови духовно багатої, вільної та демократичної України, якою пишатимуться наші нащадки. Навіть зараз, в нелегкі часи для нашої Батьківщини, ми не перестанемо вірити, що територіальна цілісність України, навіки залишиться непорушною. Адже вона скріплена кров’ю мільйонів незламних борців минулого століття і тих, хто і зараз веде боротьбу з ворогом, який посягнув на цілісність нашої держави, на сході України.

 

 

 

 

В Україні сьогодні, 16 січня, відзначає День пам’яті захисників Донецького аеропорту.

Всеукраїнський день пам’яті "кіборгів" було встановлено за ініціативою українських воїнів, які 242 дні боронили Донецький аеропорт.

Бої за аеропорт тривали з 26 травня 2014 року до 22 січня 2015 року і закінчились після повної руйнації старого та нового терміналів аеропорту. В обороні аеропорту також брали участь волонтери і медики.

За стійкість і незламність українських захисників назвали "кіборгами". Вони стали символом мужності та відданості ідеалам вільної та незалежної України.

   інтерактивний плакат Посилання на плакат.

Ювілей школи - це ювілей кожного з нас

 Ювілей школи - це ювілей кожного з нас, ми всі сьогодні ювіляри. І вчителі, і першокласники, і сивочолі колишні учні.

Для кожного з нас: молодих учителі та сивочолих ветеранів життєва дорога із школи. Шкільні стіни вітали батьків, дітей, а згодом і онуків. Одні навчали, інші навчались.

І так день за днем, рік за роком, за десятиріччями десятиріччя.